П`ятниця, 29.03.2024, 17:01
Вітаю Вас Гість | RSS

 ВЕЧІРНЯ (ЗМІННА) ЗОШ ІІ - ІІІст. №6 

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 52
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Соціально-психологічна служба

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

  Поняття  девіантної  поведінки , так  само  як  і  делінквентної  та  кримінальної  поведінки , давно  використовується  для  визначення  напрямків  профілактики ,  у тому   числі  профілактики  в  діяльності  органів  внутрішніш  справ.

За  визначенням , дитина  з  девіантною  поведінкою  -  це  дитина  із  соціально  дезептованою  поведінкою , яку  можна  умовно  поділити  на :

а) педагогічну  занедбаність ;

б) особистісно  зумовлену  соціально  дезадаптовану  поведінку ;

в) біологічно  зумовлену  соціально  дезадаптовану   поведінку ;

г) ситуативну  дезадаптацію. 

  Особистісну  зумовленість  девіантної  поведінки  можна  розглядати  і  як  наслідки  компенсації  почуття  неповноціності . Зокрема , сучасник  Зигмунда  Фрейда , американськийф  психолог  і  психоаналітик  Ерік  Еріксон  розробив  психоісторичну  теорію  розвитку  особистості  з  урахуванням  конкретного  культурного  середовища . На  його  думку , кожнйі  стадії  відповідеає  очікування  суспіства , яке  індивід  може  виправдовувати  чи не  виправдовувати і , як  наслідок , він  його  приймає  або  не приймає . За  його  теорією , під  час  переходу  з  однієї  стадії  в іншу  у  людини  настає  криза   ідентичності , або  життєва  криза . Найголовнішою  життєвою  кризою  характеризується  п’ята  стадія  розвитку  особистості – підлітковий  вік.

  Досить  часто  доводиться  чути  від  дорослих  (учителів , батьків , сусідів) , що  дитина  певного  віку  була   слухняною, ввічливою , чемною , а потім її  "просто  підмінили" – стала  дратівливою , брутальною , наічатися не  хоче. Такі зміни  в  поведінці  дитини  спричиняють  одночасне  бурхливе  фізичне  зростання  і  статеве дозрівання , занепокоєння  сприйняттям  себе  іншими людьми  та  пошук  професійного  покликання . Підліток  намагається  самовизначитися , ідентифікувати  себе  як   члена  однієї  із  соціальних  груп , що  водночас  вимагає  від нього  прийняття  атрибутики  йієї  групи : поведінки , стилю  одягу , мовлення , уподобань.

 Тому  виховання  відіграє  значну  роль  у  житті людини , воно  не  існує  поза  певним  середовищем і може бути  зрозумілим лише  у  взаємодії  з  ним . Водночас  виховання  є  суспільним  процесом , одним із  компонентів  соціального  середовища .

Одним із методів  виховання є приклад . Осоюливо  важливий  для  дітей  приклад  батьків . З досвіду  роботи  можемо  стверджувати , що  діти  не  тільки  сприймають  слова , які  батько чи мати  їм  говорять , а ще  використовують як  зразок модель  батьківської  поведінки. Особливо запам’ятався  випадок , коли  працівники  кримінальної  міліції у  справах  дітей  з  однієї родини забрали  хлопчика , якому  виповнолося  один  рік  і сім  місяців. Його  словниковий  запас складався  з  десяти  слів , девять  з  них  були  нецензурними... Хлопчик не  вмів  просити , він  хапав усе , що лежало  без  догляду і ховав під одягом.

 А на яких  прикладах  виховуються  діти , які  живуть  у  неблагополучних  сімях , де  батьки  пиячать , вживають   наркотики , вчиняють   насильство ? Віповідно до  стастичних  даних , в органах  внутрішніх  справ на  обліку  перебуває  більш ніж   37 тисяч  неблагополучних  сімей , в яких  проживає  12 тисяч  дітей . Щорічно  близько 400  підлітків  із  таких  сімей  вчиняють  злочини .

 Яку  ж  роль  відіграє  соціально- педагогічний  аспект у профілактиці  девіантної  поведінки  підлітків ?

  Потрібно  зазначити , що  існує  тісний  зв’язок  між  девіантною  поведінкою  підлітків  і  соціальними  умовами ,  в яких  вони  проживають та  виховуються . Статистичний  аналіз  різних  аномальних  проявів  у  підлітковому  середовищі (злочинність ,   наркоманія , бродяжництво , проституція)  свідчить , що  кількість аномалій  щоразу  неминуче  зростала  в  період  економічної  нестабільності , послаблення  уваги  держави  до  соціальної  сфери.

            КІЛЬКІСТЬ  ЗЛОЧИНІВ , ЯКІ  ВЧИНИЛИ  НЕПОВНОЛІТНІ  У 2006 – 2009 рр.  (дані МВС України)

              Рік                                      кількість  злочинів

 2006                               30709 підлітків

 2007                               261447підлітків

 2008                               19639 підлітків

 2009                               18755 підлітків     

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz